Описано структуру автоматизованої інформаційної системи з метою застосування її для ведення моніторингу земельних ресурсів України (АІСМЗ). Система призначена для збирання, обробки й аналізу фонової та поточної інформації про стан земель і трансформацію землекористування на рівні країни або окремої адміністративної області.

Наведені результати досліджень впливу гранульованих органо-мінеральних добрив на продуктивність і якість сільськогосподарських культур. Показана зміна родючості та втрати елементів живлення з грунтового поглинаючого комплексу залежно від розміру гранул органо-мінеральних добрив.

Обоснована необходимость и охарактеризована эффективность создания почвозащитно-мелиоративной пространственной структуры будущего агроландшафта как оптимизированной усовершенствованной природной среды сельскохозяйственного производства, в том числе эффективного применения рациональных производственных технологий. Последние должны быть неизменно почвозащитными в условиях почвозащитно устроенного агроландшафта.

Наведено результати досліджень по вивченню ефективності використання нового органо-мінерального добрива (ОМД), одержаного для нетрадиційної активізації органічної речовини торфу аміаквмісним реагентом, в умовах стаціонарного та короткочасних польових дослідів на різних типах грунтів. Дається енергетична оцінка ефективності застосування нового і традиційного видів органічних добрив.

Систематизовано результати багаторічного польового досліду з вивчення ефективності різних форм калійних добрив під цукрові буряки. Визначено характерні особливості дії добрив на масу та якість урожаю залежно від норми їх внесення й погодних умов. Із окремих форм найбільш ефективні є сильвініт, калімаг, 40 % калійні солі.

У модельному досліді вивчали чутливість біологічних показників до забруднення грунту гербіцидами і важкими металами та можливість їх застосування як біотестів для визначення токсичності забруднених грунтів. Показано перспективність використання показників активності дегідрогенази і продукції двоокису вуглецю ("дихання грунту") для характеристики впливу забруднення на грунт.

Изучено влияние высоких доз минеральных удобрений на динамику и трансформацию гумусовых веществ чернозема типичного. Установлено, что разовое и систематическое внесение минеральных удобрений способствует повышению качества гумуса, но снижает его общее содержание.

Изложены результаты полевых опытов с минеральными удобрениями на черноземе оподзоленном Левобережной Лесостепи Украины, которыми установлено влияние разных технологий применения минеральных удобрений на динамику содержания в почве основных питательных веществ, урожай и технологические качества семян нового раннеспелого интенсивного сорта сои Аметист.

Узагальнено результати досліджень щодо впливу добрив і рослинних решток на вміст гумусу в грунтах, що свідчить про одностайність поглядів у цьому питанні практично всіх дослідників, показано й деякі суперечності, що виявилися в ході вивчення проблеми.

У лабораторному модельному досліді встановлено, що важкі метали змінюють співвідношення основних обмінніх катіонів грунту, значно зменшують рухомість основних поживних речовин у грунтовому розчині.

За польових і лабораторних умов змодельовано забруднення нафтою від 0,5 до 20 % на грунтах різного генезису й гранулометричного складу. Встановлено загальні закономірності зміни фізичних, агрохімічних і біологічних властивостей грунтів, розкрито дію окремих компонентів нафти. У перший рік після забруднення зменшується вологомісткість грунту, відбувається диспергація мікроагрегатів, блокування поживних речовин (у першу чергу азоту й фосфору), змінюється спрямованість мікробіологічних процесів, пригнічуються рослини. Значне погіршення властивостей грунтів спостережено у разі 2 - 5 % забруднення нафтою.

Обговорено результати досліджень щодо впливу різних способів використання органічних і мінеральних добрив на показники родючості чорнозему типового за різних систем землеробства. Доведено: фосфатний і калійний режими, структура азотного фонду та якість гумусу грунту є найкращими для біологічної системи землеробства.

На підставі багаторічних досліджень виявлено залежність впливу різних систем обробітку грунту (полицевого, безполицевого, плоскорізного та їх комбінацій) на врожайність культур і продуктивність сівозміни за її три ротації.

Подано результати впливу різносистемного обробітку на гумусовий стан чорнозему південного за результатами 30-річних (1962-1992 рр.) досліджень. Показана неоднозначність впливу традиційної оранки і плоскорізного обробітку на вміст гумусу в грунті.

Обгрунтовано дерновий опідзолений тип педогенезу на території Українського Полісся. За причиною зниженої комфортності для лісової рослинності дернові опідзолені грунти поділено на дві групи - псамогенні та карбогенні. Запропоновано принципи їхньої діагностики.

Подано результати трирічних моніторингових досліджень за грунтовими параметрами, які характеризують ерозійну стійкість грунту.

Наведено результати польових досліджень щодо ефективності технології локальної меліорації дерново-підзолистих грунтів Полісся. Показано високу ефективність і рентабельність даної технології, яка дає можливість в сучасних умовах отримати чистий прибуток на рівні 203 грн/га та майже в 1,6 рази зекономити енергетичні ресурси й підвищити окупність енергії, що витрачені на приріст урожаю.

Показано вплив запасного (на 4 роки) внесення суперфосфату гранульованого, фоспалю, фосфоритного борошна і РКД 10-34-0, порівняно із щорічним, на фосфатний режим грунту, продуктивність польових культур і енергетичну ефективність добрив. Доведено, що запасне внесення фосфорних добрив не поступається щорічному. При цьому фосфоритне борошно має переваги перед іншими формами добрив.

На підставі результатів стаціонарного польового досліду наведено деякі результати вивчення впливу різних прийомів основного обробітку на параметри агрономічно важливих властивостей грунту та врожайності кукурудзи на силос. Подано оцінку енергетичної ефективності способів обробітку.

Виявлені закономірності розкладу різних органічних речовин залежно від типу грунтоутворення та умов зволоження і встановлені коефіцієнти гуміфікації гною, компосту й рослинних решток у богарних та зрошуваних чорноземах південних і темно-каштанових грунтах під садами.